Уроки толерантності від студентської молоді

Українське суспільство – живий організм, який потребує постійних змін: в економіці, суспільній сфері, культурі, моралі. Життєві уроки останніх років вчать нас особливій виразності проявів гуманності, людяності, доброти. Поруч із нами кожного дня знаходяться люди, які потребують окремої уваги з боку держави, громади, окремої спільноти. Це – люди з інвалідністю. На їх підтримку, адаптацію та комфортні умови життєдіяльності спрямовані зміни у різних галузях, зокрема освіти. Адже сталий розвиток суспільства неможливий без важливого сегменту – соціальної інклюзії. Новий Закон України «Про освіту» вмотивовує всіх своїх громадян бути дружніми (толерантними) до дітей із особливими освітніми потребами, допомогти їм знайти себе, успішного, в межах освітнього середовища нової української школи.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» – заклад, що глибоко сповідує ідеї і цінності інклюзивного навчання як основи успішної інтеграції в суспільство людей з інвалідністю. Соціальна місія інституту полягає у створенні та ефективному функціонуванні сприятливого освітнього середовища для студентів із особливими потребами, а також у формуванні прогресивної, демократичної, гуманістичної, соціально-політичної думки у регіоні, спрямованої на дружнє інклюзивне суспільство та сталий розвиток країни. Тож не дивно, що пропозиція проведення стартапу щодо розбудови інклюзивного молодіжного середовища знайшла відлуння серед студентства.

Саме з цією метою студентський парламент Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини започаткував для школярів 9-11 класів молодіжний інформаційно-просвітницький стартап «Дружня Україна». Упродовж чотирьох місяців студенти проводять «Уроки толерантності» для учнів шкіл міста Миколаєва та області. Толерантність – це поважання права іншого бути таким, яким він є (зі своїми особливостями, унікальністю, культурою).

З метою створення дружнього молодіжного інклюзивного освітнього середовища на Миколаївщині уроками охоплено уже близько тисячі школярів.

«Уроки толерантності» розкривають сутність таких важливих понять: «рівність прав та можливостей», «дискримінація» та пошук шляхів зменшення її проявів; утворення дружнього середовища з рівними можливостями для кожного. Цікава форма знайомства студентів із учнями насичена: вправою-руханкою «Рівні можливості, рівний доступ», спільним переглядом відеоролика «Інвалідність не обмежує, обмежує дискримінація», мозковим штурмом «Як ми можемо подолати дискримінацію у нашому суспільстві?» та закінчується зверненням людини з інвалідністю. Студенти діляться історіями успіхів випускників інституту з інвалідністю: перемогами паралімпійців, дефлімпійців; професійними історіями кар’єрного зростання; «роздають компліменти» один одному та замислюються над «Монологом про щастя».

Уроки толерантності – початок великої справи, що потребує продовження, адже підліткове анкетування вказує на невтішну картину байдужого ставлення однолітків до дітей із інвалідністю в освітньому середовищі сучасної школи. Учнівська молодь знає про проблеми людей із інвалідністю у країні (99% опитуваних), частині дітей їх шкода (33%), іншим (37%) – байдуже, хтось не визначився зі своїм ставленням до цієї категорії людей, а хтось ставиться добре (4%) до людей із інвалідністю. Майже всі старшокласники не бачать дітей із інвалідністю поруч із собою, у звичайнісінькій школі. Вважають, що краще було б їм навчатися у спеціальних школах, пояснюючи це тим, що навчання разом звужує їх власну зону комфорту (обмежує рухи, словниковий запас, вираження почуттів і емоцій тощо). Звісно, вибірка не є достатньою для висновків, проте примушує нас замислитися.

У молоді викликають повагу люди з інвалідністю, захоплює їх сила духу, цілеспрямованість, бажання жити звичайним життям, несхильність жалітися, незламна воля і рух до перемоги над собою. Але чи поступимося ми своїми умовами життя задля розширення зони комфорту іншим, хто потребує цього більше? Чи достатньо поважаємо інших, чи готові до сприйняття у своєму освітньому, професійному, життєвому просторі людей із особливими потребами, чи достатньо у нас розуміння багатоманітності світу, форм його вираження та виявлення людської особистості? Думаю, що не достатньо. Упевнена, що формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування, свобода думки й переконань, дружній простір.

Майбутні фахівці-психологи, фізичні реабілітологи, корекційники Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» пізнають молодших за себе, в розмовах розпізнають самих себе, професійно розвиваються, мудрішають, а отже, приносять користь (у першу чергу собі). Ось як звичайнісінький проект може перерости у довготривалий стартап. Достатньо цікавої ідеї, зустрічної пропозиції (попиту), дружньої команди, поштовху і…. самі студенти після «Уроків толерантності» говорять: «Вражень море. Після шкільних зустрічей-тренінгів обробляємо анкети. Не інакше, як заглядаємо в дитячу душу. Ніхто не очікує грошових дивидентів. Наш результат: маленьке добре сяйво в дитячих душах. «Уроки толерантності» крокують четвертий місяць, а могли б і не розпочатися…».

Проект має перспективи продовження: знання, одержані старшокласниками, будуть передаватися молодшим школярам в ігровій формі. Зернятка толерантності у наймолодших проростуть міцними паростками доброти трохи пізніше, в їх дорослих серцях. А спільні заходи миколаївської студентської та учнівської молоді сприятимуть створенню дружнього інклюзивного середовища як сучасної умови сталого розвитку регіону.

Тож, урокам толерантності – дорогу!

 

Маслюк Наталія,

студентка 4 курсу спеціальності «Психологія»

ММІРоЛ ВНЗ «Університет «Україна»