Крокуючи історичними стежками

Напередодні світлого свята Великодня студенти Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини та Миколаївського коледжу ВНЗ «Університет «Україна» відвідали історичну пам’ятку міста — «Миколаївський некрополь». Викладач інституту Мирян Алла Миколаївна провела відкриту лекцію-екскурсію, де познайомила студентів із цим відомим місцем.

 

Історична довідка. До революції 1917 року в етнічно та релігійно строкатому місті Миколаєві діяло 5 кладовищ: християнське, старообрядницьке, єврейське, караїмське та мусульманське. До наших днів збереглися лише старе християнське та частина єврейського кладовищ.

Останніми роками місцеві мешканці іменують старохристиянське кладовище «Миколаївським некрополем». Як відомо, термін «некрополь» прийнято вживати щодо старовинних місць, де покояться визначні особистості.

У Миколаєві перші історичні згадки про існування кладовища сягають 1795 року. Нагадаємо, що саме місто було засноване у 1789 році. Нині площа некрополя становить близько 65 га. Тут покояться орієнтовно 350-400 тис. чоловік. Через ворота цвинтаря до «царства мертвих» увійшли представники різних народів: росіяни, українці, греки, поляки, німці, італійці, французи, вірмени тощо. З часом при визначенні місця погребіння перестали дотримувати конфесійного поділу. Тому могили католиків і лютеран можна зустріти поряд із православними.

У дореволюційні часи багаті верстви населення ховали покійних у сімейних склепах, над якими споруджували каплицю або пам’ятник. Наприклад, на території Миколаївського некрополя, у межах церковної огорожі та прилеглих до неї центральних секторах, знаходяться могили видатних людей. Вражає витонченістю італійська каплиця над склепом родини Аркасів, що має грецький родовід. Тут спочивають М.А. Аркас — адмірал Чорноморського флоту (1816-1881), його син український історик, композитор М.М. Аркас (1853-1909) та інші члени родини. Засновник Харківського університету — В.Н. Каразін (пом. 1834), який мав сербське походження, спочиває у простому склепі.

Навіть до цього часу приналежність деяких родових усипалень некрополя визначити поки неможливо.

Миколаївський некрополь – хоч і названий «царством мертвих», проте за ним все ж таки варто стежити живим, адже він не заслуговує на таке ставлення громадськості до себе. Вандалізм та природне руйнування могил, захащеність – усе це складає зовсім не райдужну перспективу цієї історичної пам’ятки.

Проте, сподіваємося, що такі відкриті лекції з екскурсіями безпосередньо на місці привернуть увагу молоді до такого важливого питання, як збереження історичної спадщини міста Миколаєва – Старого некрополя.