Зустріч у редакції журналу «Имена»

Нещодавно відбулася зустріч студентів Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини Університету «Україна» з головним редактором Всеукраїнського суспільно-політичного журналу «Имена» Юрієм Мініним. Юрій Анатолійович – цікава і різнобічна людина, яка долає насичений подіями і увінчаний досвідом перемог життєвий шлях.

Він народився у місті Миколаєві, ріс звичайним хлопчиною, ходив до звичайної школи. Розпочинав свою трудову діяльність у школі з дітьми: працював завучем із виховної роботи, організував шкільний театр, разом із учнями ставив непогані спектаклі і, навіть, разом зі своїм театром їздив на гастролі до Франції.

Далі життя завирувало навколо Юрія Мініна. У народі кажуть, що «під лежачий камінь вода не тече», але це не про Юрія Анатолійовича. За яку б працю він не брався – у нього все виходило на «відмінно». Одночасно він намагався «знайти себе» у різних галузях суспільного життя.

Я вважаю, що ця людина – унікальна: він успішний видавець, редактор солідного журналу, газети, рекламний менеджер, журналіст, письменник, мандрівник, а головне – щира і порядна, глибоко віруюча людина. Можна довго перераховувати успіхи і чесноти Юрія Мініна, але хотіла б зазначити зовсім інше: я непомірно горджусь тим, що мала змогу познайомитися з такою всебічно розвиненою, успішною людиною.

Хотілося б бути схожою на Юрія Анатолійовича. Адже він із тих людей, про кого говорять: «Він зробив себе сам». У часи ринкової економіки, непрозорих практик ведення бізнесу тяжко зустріти чесного і порядного бізнесмена.

Мене вразило те, що, маючи власний успішний бізнес, Юрій Анатолійович не хизується цим. Він скромний і «не виставляє на показ» свої досягнення. Також мені подобається у ньому те, що він уміє вести відкритий діалог із співрозмовником на будь-які теми. Не є винятком і бесіди про діяльність журналу, незмінним головним редактором якого залишається понад 10 років Юрій Мінін. При нинішніх складних соціально-політичних умовах у нашій державі багато медіавидань не витримують жорсткої конкуренції і зникають назавжди у каламутних водах ринкового бізнесу, політичних чвар та грошово-товарного обміну. Але цього не можна сказати про проекти Юрія Мініна та його команди.

Мені запам’яталися поради Юрія Анатолійовича стосовно ведення бізнесу: «Перше – живи сьогоднішнім днем. Друге: вір у Господа Бога, і, покладаючись на свої сили, завжди питай поради у нього. Третє: будь порядним у всіх стосунках. І навіть коли тебе хтось обманює, винен тобі гроші, і ти вичерпав усі можливі способи повернути ці гроші – побажай людині добра, помолися за неї і забудь про неї. Якщо ти бачиш перед собою картинку, якої хочеш досягти, – ти її досягнеш».

Цими словами багато сказано. Хотілося б, щоб побільше було таких людей у бізнесі, у журналістиці, в оточуючому нас повсякденному житті. А ми – молодь, щоб мали з кого брати приклад, мали до кого звернутися за порадою.

Юрій Мінін – цікавий співрозмовник, різнобічна, ерудована людина. Мені було цікаво слухати його розповіді. Юрій Анатолійович розповідав, ділився планами на майбутнє, давав поради, як вести бізнес, як залишатися успішним і затребуваним, а я слухала, як зачарована, бо не часто маю змогу поспілкуватися з такими щирими і відкритими людьми. Час для мене пролетів непомітно.

На завершення свого монологу я б хотіла подякувати Олександру Віталійовичу Топчію за надану нам можливість зустрітися з неординарною людиною, подивитися зсередини на «журналістську кухню» успішного друкованого видання, набратися досвіду. Я сподіваюся, що таких зустрічей буде більше і Олександр Віталійович нам у цьому буде допомагати і надалі.

 

Інга Мальцева,

студентка 4 курсу напряму підготовки «Журналістика»

Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини

Університету «Україна»